12 грудня провела чудове народознавче свято "Андріївські вечорниці"

Мета:ознайомити учнів  із національними традиціями  святкування свята   Андрія Первозваного; підвищувати їх  пізнавальний  і  культурний рівень;  залучувати   учнів до  активного   вивчення культури  рідного  краю;   вміти   знаходити   інформацію, аналізувати, оцінювати її; розкрити творчі, мистецькі здібності учнів. Обладнання:   інтерактивна   рамка,  комп’ютер,   інтер’єр   сільської  хати,  на столі, застеленому  скатертиною,  калита    на  рушнику;  стародавній  посуд;  лави, покриті тканинами, килимами. Форма проведення: презентація. Частина І       «Екскурс в історію: українські вечорниці свята Андрія Первозванного»                                                  ( відеоролик під час презентації,презентація №1) Україна... Країна смутку і краси, радості і печалі, розкішний вінок із рути і барвінку, над яким світять яскраві зорі. Це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за своє щастя, свідками чого є високі могили в степу та прекрасна народна пісня.     Цікавим було життя в Україні в минулому з його прекрасними звичаями і обрядами, з його співучими дівчатами і парубками, які довгими зимовими вечорами збиралися на вечорниці, посиденьки.      Українські вечорниці - свято Андрія Первозваного - це молодіжне свято, яке відзначається 13 грудня. Молодіжні зібрання цього дня були наповнені веселощами і розвагами.      До прийняття християнства свято називали Калитою. Дехто вважає, що воно походить від слова «календи». Від 13 грудня до Різдва періоду повороту сонця на весну, найактивніше вдавалося до заклинань, завбачень майбутньої долі й ритуального «Кусання Калити» - обрядового коржа.      Пізніше первісну назву християнство замінило на ім’я святого апостола Андрія Первозваного, який проповідував Боже вчення в Царгороді. Один із староукраїнських літописів XIII ст. оповідає, що апостол прийшов до Корсуня, потім спустився до Дніпрового гирла й поплив угору. Вдосвіта його човна начебто прибило до підніжжя гір. Андрій Первозваний вийшов на берег і мовив до своїх учнів: -Чи бачите ці гори? На них засяє ласка Божа і буде великий город, і бог збудує багацько церков! Після цього Первозваний вийшов на Київські гори, благословив їх і поставив великий хрест. Таким чинном, як розповідає переказ апостол першим приніс християнству віру в Київ.      Ми вшановуємо апостола Андрія Первозваного не тільки як учня Ісуса Христа а як людину, що віддала за віру своє життя, як мученика як апостола і як проповідника християнської віри в наших землях. Так, на честь святого Андрія Первозваного з’явилося свято, яке зберегло і первісну назву - Калита. Саме сьогодні 13 грудня, ми і зібралися для святкування свята Андрія Первозваного та ку сання калити.                                                                          Частина ІІ                                                                       «Дослідження»                                                    ( Музичний супровід під презентацію, презентація № 2) І Ведучий: Упродовж чималого часу учні нашої групи вивчали етнографічні як писемні, так і усні джерела. Дівчата і хлопці ретельно готували теоретичну і практичну частину нашого заходу. Багато хто продемонстрував відповідальне ставлення до навчання. Учні розпитували бабусь і дідусів, як вони молодими святкувати вечорниці на Андрія Первозваного. Багато цікавого ми дізналися з цих розповідей II   Ведучий: Урізних місцевостях Калиту відзначали по-різному: в одних це робили напередодні, тобто на Парамона, або Передандрія (12 грудня), в інших - наступного дня. До цього обряду ретельно готувалися як хлопці, так і дівчата і їм вдаваюся без телевізорів, дискотек, музичних центрів та комп’ютерів цікаво і весело проводити дозвілля. Ми провели дослідження серед учнів, щоб дізнатися про рівень їхньої поінформованості щодо народних свят, щоб визначити, які народні свята є найбільш шанованими. Було опитано 105 учнів: 1.   Чи святкуєте ви в родині народні свята? а) Великдень - 52 б) Різдво - 60 в) Трійця - 34 г)  Не святкуємо - З  ґ) Святкуємо всі - 35 2.   Чи знаєте ви про свято Андрія Первозваного? а) Чув про це свято - 24 б) Чув про це свято від старшого покоління - 23 в) Знаю що це свято під назвою Кшіита - 32 г)  Взагалі не чув - 22 3.   Чи відомі вам особливі святкування цього свята? а) Ні, невідомі - 70 б) Так, відомі - 35 Отже в цілому учні досить обізнані щодо родинного святкування народних свят. Свято Андрія Первозваного є теж досить відомим, але значна частіша учнів не чули про це свято взагалі. А щодо особливостей святкування цього свята, то можна відмітити що більшості опитування вони невідомі. Тому ми вирішили присвятити сьогоднішній захід популяризації народного свята Андрія Первозваного, познайомити вас із народними звичаями та обрядами. Ведуча: Тож давайте завітаємо до однієї з українських хат, де на нас уже чекає добра господиня.                                                    Частина ІІІ «Випікання калити                        ( Музичний супровід « В саду гуляла», показ слайду презентації) Господиня: Такий вечір гарний; зірочки так і сяють. Ой лишенько, що ж це я так забарилась, поки все повимітала, по прибирала в світлиці, самій вже ніколи в дзеркало глянути. А зараз вже і молодь буде сходитись. Он на вулиці вже чути веселий дівчачий спів.                                      (Гурт дівчат співають пісню «В саду гуляла») В саду гуляла, квіти збирала  В саду гуляла, квіти збирала  Кого любила - причарувала. Причарувала серце і душу Причарувала серце і душу, Тепер до віку любити мушу! Дівчина І: Добрий вечір вам у хату! Тітко Василино, чи пустите Андрія Первозваного справляти, калиту кусати? Господиня: Заходьте, заходьте, дівчата. Веселий гість - дому радість. Дівчина ІІ: А де ваші ключі, тітонько Василино? Господиня: На горищі і вівсі, щоб за гарних, розумних хлопців заміж вишли всі. Дівчина ІІІ: Дякуємо Вам, тітонько Василино, ось же Вам за це подарунок.       (Вручають хустку)   Господиня: Ой, дякую  мої  любі  (вдягає хустку на плечі, чепуриться)     Поспішайте дівчатонька все приготувати, бо вже пора вечорниці всім нам починати. Ось спечемо катиту гарненьку, смачненьку та й запросимо до нас в гості хлопців веселеньких, щоб вони разом із нами дружно погуляли Андріївські вечорниці піснею стрічати. Роздягайтесь хутчіше та й до діла скоріш, бо перш ніж каїиту кусати її треба зготувати. Отож, для приготування калити нам необхідно: 1 )200г муки 2) склянку сироватки 3) 2 яйця 4) дрібку солі та цукру Господиня:Дівчатонька любі! Випікайте калиту вправно, обтикайте її калиною, змастіть медом, посипте маком та родзинками. Щоб калита смачною була щоб вона сяяла весь вечір як символ свята і сонця. ( Пісня «Зелена жито зелене») Ганнусю, ти тісто міси. Тетяно, ти зубчиками, промінчиками калиту прикрашай. Ти, Оксано. В печі розкладай дрова навхрест, бо хрест у нашого народу є символом сонця й вогню, ним же позначені сонячні місяці в каїендарі.                                                                   ( виконання пісні) (Музичний супровід під час запалювання свічок) Дівчина І: Гори вогонь, ясно, спечи нам калиту красну, щоб ми її кусали й горя не знали. Дівчина ІІ: (бере кропильце і, потрушуючи долівку, приказує) Водице — студенице, окропи калиті дорогу від печі до порога, від печі до стелі, щоб ми були гарні та веселі.                                                     (Господиня садить калиту у піч) Господиня: Яка ж наша калита рум’яна та пишна, і смачна і запашна, як у саду вишня. Поки печеться калита, тож сідайте, дівчата, рядком, поговоримо ладком. Бачу поворожити всім хочеться аж очі горять.    Частина IV «Ворожіння» Показ слайду презентації. Ведучий-історик: ( на публіку)  Хочу сказати по секрету свято Андрія Первозваного в ті часи вважалося єдиною генеральною репетицією Різдвяних святок, тому трішечки, але ворожили. Дівчина IV: Ну що, дівчата, де наш миска, наберемо водиці святої, дістанемо свічки. Дівчина: Хто перший свого нареченого буде роздивлятись?! Дівчина IV: Я зараз, я зараз. Дівчина: Якого хочеш побачити білявого чи чорнявого? ( Всі дівчата ходять по колу, приказують): Андрію, Андрію, на тебе маємо надію, Долю хочемо знати, просимо допомагати  Прийди, прийди до нас у цей вечірній час, У цю годину - та обдаруй кожну дівчину . Дівчина IV: Бачу, бачу, який красень. ( Виходить дівчина, несучи оберемок дров. Враз уся увага дівчачого гурту переміщається на кинуті біля печі поліна) Дівчина VI: Ой, дівчата! Мені аж страшно їх перекидати. Дівчина IV: Не бійся, від долі нікуди не втечеш. Починай! (Дівчина перекидає по одному полінові з однієї купи на другу, примовляючи за кожним разом) Дівчина VI: Удівець, молодець, удівець, молодець, удівець, молодець... (Нарешті, при останньому перекладеному поліні, звучить слово «молодець», гурт дівчат радісно сплигує, піднімає з колін дівчину, яка ворожила, заспокоює її) Господиня: Ось бачиш, Альбіно, доля до тебе милостива. Дано тобі вийти заміж за молодого парубка Дівчина І: Ой, дівчата! А як я вчора ворожила! Вже коли надворі темно стало, вийшла я нібито до комори, а сама - хутчіш на вулицю. Стала від воріт стовпці у плоті рахувати. Рахую собі: «Удівець, молодець, удівець, молодець...». Аж чую - хтось іде назустріч. Я мерщій заховалася за кущем. Ну, думаю, раз не вдалося поворожити, за кого заміж вийду, то хоч узнаю, як його звати. І тільки-но перехожий порівнявся з кущем, який дав мені притулок я як вискочу та як заверещу: « Дядьку!! Як вас звати?». А дядько з переляку' аж присів. А потім зуздрівши, що перед ним ще хтось стоїть, як схопиться та як дремене! Скоріше вітру побіг, і дороги не вибирав!.. Господиня: То, Віко, знак тобі такий. Не знайдеш в цьому році ти собі пари. Але не хвилюйся, женихів у нас багато, а ти ще молода... Як їздила я дівчатонька, на Кубанські Степи, то подарували мені там шапку- ворожанку. То чи хочете ви дізнатись ким буде за професією ваш майбутній чоловік?. Всі дівчата: Хочемо, хочемо. Дівчина І: (тягне цвях) Чоловік буде чоботарем. Дівчина II: (тягнеложку) Шинкар! Дівчина III: (тягне олівець) То вже, напевно, писарем буде. Дівчина IV: (тягне гудзик) Дістанеться чоловік швець чи кравець. ( Капліч на сцену з чоботом) Господиня: А чи хочуть дізнатися наші гості про своє майбутнє?! 1)  Пакунок з насінням - скільки насінинок, стільки й років щастя у вас буде. 2)  Грона калини - скільки ягідок, стільки й онуків у вас буде. 3)  Цукерка - солодке життя. (Двері хати відчиняються і хлопці кидають чобіт. Дівчата починають кричати. а потім сміються, роздивляються). Ведучий-історик: Хлопці знали, що дівчата ворожать у цей вечір. У свято Андрія долю питають, судженого обирають і намагаються побешкетувати, дівчат налякати.                                                               Частина V                                                         «Кусання каляти»                           (Пісня "По дорозі жук,жук", показ слайду презентації)                    ( За кулісами чується гамір, тупіт, сміх, лунає пісня): По дорозі жук, жук  По дорозі чорний  Подивися дівчинонько  Який я моторний. (Стукіт у двері) III Дівчина: Хто там поночі ходить, людям спокою не дає? Хлопець: Дівчата, пустіть подорожніх до хати погрітися! І     Дівчина: Хто в таку пору подорожує? В хаті треба сидіти та калиту їсти. Хлопець: Правду кажете! Отож і пустіть до хати та нагодуйте калитою! Господиня: Дівчатонька! А чи готова калита, щоб почастувати хлопців? II Дівчина: Звісно, що є, але так просто ми її не дамо, нашої смачної калити потрібно дістати.                                  (Дівчата прив ’язують калиту стрічкою до сволока) VI           Дівчина: У небо наша калита, у небо  А ти, сонечко, підіймись. Та на нас подивись! Ми калиту чіпляємо, На місяць поглядаємо, Свого дома радість закликаємо... VДівчина: А дідом хто буде? Хлопці: Ігнатич, він до ладу вміє примовляти. Дід: Ну що, дякую за довіру. Слухайте мою умову: хто вкусить коржа під’їхавши до нього і не засміється, то від мене не відмиється. Ну хто перший? Ти? А може ти? Хлопець: Ну я поїду, де моє не пропадаю. ( Першим запрошують «вискакати коня» дівчину, кладуться навхрест коцюба і рогачі, пісня « Ой на горі жито, сибить зайчик») Дівчата співають: І.Ой на горі жито, сидить зайчик, Він ніжками чеберяє. П-в: Коли б такі ніжки маїа, То я б ними чеберялаяк той зайчик, як той зайчик. 2.Ой на горі просо, сидить зайчик, Він ніжками чеберяє. З.Ой на горі гречка сидить зайчик, Він ніжками чеберяє. І  Хлопець і дід: -     Діду, діду, я до тебе в гості їду калиту кусати -     А я буду на губах писати -   А я вкушу! -   А я вкришу! II Хлопець і дід: -  Діду, діду, я до тебе калиту'кусати їду -  Гляди ж не нароби сліду -  Та не смішіть мене -  Ну-ну, кусай або личко підставляй -  Ой, їй Богу не можу -  Кусай, кажу отбі -  Ой нажив біду собі -  Ось тобі туди й сюди» III       Хлопець і дід: -   Діду, діду, я до тебе їду кусать калиту. -   Не дуже пасуй, кон не попсуй -   Діду, діду, я кусати калиту хочу -   Стривай, лише віхоть вмочу -   А солодка калита? -   Хай скуштує, хто пита! -   Ой, укушу -   Ой напишу -   Ну куснув -   А я писнув IV Хлопець і дід: -їду, їду калиту кусати -   А я буду медом писати -   Ой, чом ти мене, Писарю, маєш медом писати? Я ж умію верхи скакати і калиту красну кусати. V Хлопець і дід: -   Добрий вечір, Кахетинський -   Добрий вечір Коцюбинський -   Приїхав калиту кусати -   Кусай, якщо зумієш дістати -1 вмію, і знаю, і білого коня маю Частина VI       «Добрий вечір, славний вечір»              (Показ слайду презентації,знімають та ламають на частини калиту) IVДівчина: Калита каїита - солодка була тепер ми її з’їмо - за женихом полетимо! Господиня: Просимо всіх скуштувати каїиту! VДівчина: - Ой каїита - калита Із чого ж ти налита? VДівчина: - Ой калита - калита Із чого ж ти налита? -   Я на сонці налита Буйним вітром сповита. IVДівчина: Хлопці, дівчата! Андрій народився! Славімо його, гості дорогенькі! ( Дівчата виконують «Щедрівочку») Щедрик, щедрик, щедрівочка Від хати до хати Добрих людей добрим словом щиро вітати. Стали в парі, стали в парі Стрілочки сестриці, Вище чари, повні чари, Чари чарівниці! Пироги вилазьте з печі, Наливайтесь, вина! Добрий вечір, славний вечір, Мати, Україно!                                                         (  Виконується український танок) Чобітки веселі в мене, Як піду гуляти, Чобіточки тупотять,- Хочуть танцювати... Ведучий І: Як бачимо, з обрядовим хлібом пов'язана основна дія святкування на традиційному святі « Калити», яке дійшло до нас із прадавніх часів. В Україні Андрій Первозваний вважається одним із вшанованих свят, тому наш вибір впав саме на це свято і тему нашого заходу ми розкрили, залучуючи культуру та етнографію нашого рідного краю                                          (Звучить пісня "Ми бажаєм Вам")